Iнтерв’ю з клавішником гурту “Скрябін” Костянтином Сухоносовим

Констянтин Сухоносов

Сьогодні ми берем інтерв’ю у клавішника гурту “Скрябін” Сухоносова Костянтина, одного із найпопулярніших та прогресивних саунд-продюсерів та аранжувальників України, який створює музику для таких зірок як: “Дзідзьо”, “Пающіє Труси”, “Не Ангели”, Ольга Горбачьова, “A.R.M.I.A”, Влад Дарвін та багато інших.

И: — Добрий день Костянтин! Сучасна музична індустрія розвивається великими темпами по всьому світі. Постійно з’являються нові тренди в музиці, нове звучання, ефетки, котрі стають популярними та використовуються артистами щоб надати пісням сучасний саунд. Чи слідують наші українські артисти новим тенденціям в сучасній музиці? На скільки прогресивним можливо вважати український музичний ринок в цілому?

К: — Привіт! Українські артисти намагаються прогресувати та слідувати модним тенденціям світу і роблять це доволі якісно, але є в цій ситуації одна неприємна частина: українські артисти навчились шось дуже якісно копіювати але більшість на цьому і спинилась в розвитку. І вина за це, лежить не тільки на них самих, а навіть, в першу чергу, на телеканалах і радіостанціях, які дозволяли собі (а деякі і дозволяють до сих пір) давати артисту вказівки як йому заспівати і яку пісню, шоб вона потрапила в ефір. Лише декілька наших виконавців і гуртів намагаються створити шось нове і оригінальне в світі музики. І це молоді артисти, які, я дуже хочу в це вірити, в самому найближчому майбутньому зроблять величезний проприв вперед. Бо нарешті закінчилась ера, коли єдиним способом в нашій країні донести свою творчість людям було розносити хабарі по телеканалам і радіостанціям. Настав час, коли з кожним днем музика все більше дає свої плоди просто через всесвітню мережу.

И: — Як ви слідкуєте за світовими тенденціями в створенні музики? Чи є якісь спеціальні ресурси для саунд-продюсерів?

К: — Ні, нема жодних хитрощів в тому процесі, просто інколи можна витратити на то день чи два. Просто шукати якісь невідомі ім”я, клікати різні лінки в youtube або десь іще. І дуже круто коли в тебе і друзі або колеги які інколи займаються тим самим, а потім ви зідзвонюєтесь і обмінюєтесь надибаним матеріалом.

И: — З ким з українських артистів вам найбільш комфортно співпрацювати над створенням музики? Кого кого ви вважаєте новатором на українській сцені?

К: — Найкомфортніше мені звісно працювати з моїм гуртом Скрябін, бо ми розумієм один одного з напівслова. Якшо в загальному плані — мені комфортно працювати і створювати музику з музично освіченими людьми, вони знають де знаходится Ре дієз мажор і звідки така назва. Інколи звичайно я натрапляю на людей без знання елементарної теорії музики, але які самі прошарили “що? де? і коли?” можуть висловлювати свої музичні думки доступно і грамотно, але це рідкість.

Констянтин Сухоносов

И: — Чи можливо вважати гурт “Скрябін”, участником якого ви є, інноваційним? Хто створював стиль звучання ваших пісень? Чи слідкував Кузьма за світовими тенденціями? Можливо, пропонував вам експерементувати над вашими піснями?

К: — Так, це, напевно, самий іноваційний гурт. Але в свій час (ми ше тоді не були знайомі з Кузьмою) він забив на свої іновації як раз по причині відмов наших “дорогих” медіа ставити таку музику в ефіри. Була звичайно “Територія А”, але це і все. Кузміч ерудований світовою музичною сценою з дитинства, він виріс на польскому кордоні де ловило польске радіо, яке вже за часів совка крутило нормальний музон. Експерементували ми завжди: інколи на репетиціях всі разом, інколи я в себе на студії, а він в себе вдома, а потім шось поєднували або вибирали краще…це був неймовірно кайфовий відрізок життя.

И: — Чи поступаються наші студії звукозапису світовим в технічному плані та в професіоналізмі співробітників (аранжувальників, звукорежисерів), спектром пропонованих послуг у сфері створення музики? Чи можливе порівняння?

К: — Ні, в Україні є ряд студій, які зроблені за всіма сучасними світовими стандартами і нічим їм не поступаються, хоча я не зовсім в курсі технічних потреб щодо створення звуку для кіно — знаю що там окрема історія і не знаю на якому вона рівні розвитку в Україні. Виконавці із-за кордону прилітають в Україну писати свій матеріал і лишаються цілком задоволеними наданими послугами, а через якийсь час повертаютсья знову. Те саме стосується і співробітників — дуже багато у нас персоналу, який знає свою справу.

И: — А що стосуєтсья цінового питання?

К: — Ціни в Україні на послуги студій звукозапису значно нижчі від Європи і від Штатів, напевно, це великий допоміжний фактор для артиста із-за кордону. Він може витратити менше грошей разом із перельотами і проживанням ніж в своїй країні і, при цьому, отримати якісний продукт. Сумна сторона цього моменту полягає в тому, шо зараз економіка країни переживає такий час, коли українські виконавці не можуть собі дозволити оплатити послуги наших студій і роблять багато матеріалу в “кустарних” домашніх студіях, приміщення і оснащення яких лишає бажати кращого.

И: — Які у вас прогнози стосовно майбутнього української музики виходячи з ситуації в країні?

К: — В країні закінчиться біда, і в той момент, я впевнений, з”являться на олімпі якісь нові генії, які сидять зараз десь в Житомирі або у Полтаві і самі не знають того шо створюють новий музичний напрямок який стане диктувати моду в світі музики!

Похожие истории:

Оставить коментарий